Хто зберіг любов до краю

                                                                       І не зрікся роду

                                                    Той ім’ям не вмре ніколи

                                         В спогадах народу.

                                                                          Олександр Олесь

   Я українка, україночка. Проживаю у вільній незалежній державі, але у нас війна на сході України. Мою країну хочуть знищити, а ми - щоб стали рабами. Але цього ніколи не буде, бо ми , молодь,будемо боротися за волю.

  Історія мого  народу – це історія вікової боротьби за своє місце під сонцем. У цих змаганнях українство мало дві зброї – шаблю і слово.

   Століттями велася героїчна боротьба козацтва проти турецько-татарських завойовників, що весь час загрожували.

   Пройшло багато років. Змінилися королі, імператори,зникли держави, з’явилися нові.

  Нові конституції, нові закони…

  І ось велика біда для Батьківщини  кримськотатарського народу. Без їхньої згоди вони стали жити в іншій державі. А де ж закони, де права людини? Хто ж вони, хто їх захистить?

   Вирішивши написати твір про кримськотатарський народ, я заглибилась в історію цієї нації.

  І  як багато дізналася про цей мужній народ, що історично склався з різних племен і народів, що населяли Крим з глибокої давнини.

Етнічну основу південнобережних і горянських татар склали нащадки кіммерійців, греків, таврів, скіфів, алан, гунів. Готів. А також частково хозар, турок-сельджуків.

    Дуже великий вплив на формування кримськотатарського народу мав у VІ столітті іслам-одна з трьох світових релігій.

    Літературна спадщина народу свідчить про високу культуру нації, коріння якої йдуть у часи середньовіччя.

  Пам’яткою культури є поема Махмуда Касима  «Юсуф і Зулейка», написана ХІІІ ст., коли Крим входив до Золотої Орди.

  Джан Мухаммад написав дестан  «Тоган бий», де розповів про героїчну постать ногайського мурзи, що відзначився в бою проти росіян при Казані.

   У війні проти польських шляхтичів відзначились татарські воїни, які допомогли Богдану Хмельницькому, Гетьману України, розгромити поляків під Білою Церквою.

   Отже, Богдан Хмельницький добре знав про чесність татар і тому попросив у них допомоги.

   Крим - це батьківщина кримських татар, бо з давніх-давен Крим називався Тавридою, від назви гори Тавр, яка зустрічається в індоєвропейських мовах.

   Минуле народу-це не тільки перемоги в сфері економіки, політики, культури, але до якогось часу і гіркі невдачі, промахи і прорахунки.

   Початок ХХ століття. Почалися жорстокі сталінські репресії 20-30 років.

   Незаконні акти без судового розбору і без прав людини на життя і свободу, захист в суді - форма політичного насилля.

   Але народ не скорився, вижив, витерпів, жорстокі тортури і повернувся до свого вогнища, повернувся до своєї рідної землі-матінки із своєю різнобічною і самобутньою культурою як яскраве суцвіття інтернаціонального співтовариства.

   Не довго щасливо проживав народ у незалежній державі -Україні.

   Іде страшне гноблення народу, знищується опозиційно-настроєний клас, нації,суспільні групи особистостей.

   Я вірю у вас, кримськотатарський народе! Ви переможете! Ви мужні!

    Ніхто не зможе знищити цей народ і не змусить їх стати на коліна.

   Борітеся!!!

   Не вмирає душа наша,

   Не вмирає доля.

                                        Т.Г.Шевченко.